Стаття 149 КЗпП. Порядок застосування дисциплінарних стягнень

Простими словами

Стаття 149 КЗпП описує, як роботодавець оформлює дисциплінарне стягнення. Вона складається з чотирьох правил, і кожне з них захищає працівника від поспішного покарання.

Правило 1. Спершу пояснення

До того як застосувати стягнення, роботодавець повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Це обовʼязок роботодавця: він просить пояснення, і лише потім вирішує.

Правило 2. Одне порушення, одне стягнення

За кожне порушення трудової дисципліни можна застосувати лише одне стягнення. Отримати за той самий проступок і догану, і звільнення не можна.

Правило 3. Покарання відповідає проступку

Обираючи вид стягнення, роботодавець враховує:

• тяжкість проступку;
• заподіяну ним шкоду;
• обставини, за яких його вчинено;
• попередню роботу працівника.

Отже, людина з бездоганною історією і випадковою помилкою та людина з систематичними порушеннями можуть отримати різні стягнення за схожий проступок.

Правило 4. Наказ під розписку

Стягнення оголошують у наказі чи розпорядженні і повідомляють працівнику під розписку. Усне «вважай, що в тебе догана» наслідків не має.

Приклад

Комірник не зачинив склад на ніч. Керівник вимагає письмових пояснень. Комірник пише, що ключ зламався в замку і він повідомив про це охорону. Шкоди немає, раніше порушень не було. Керівник враховує ці обставини і оголошує догану наказом, з яким комірник знайомиться під підпис. Через тиждень той самий випадок не може стати підставою для ще одного стягнення.

Що робити

1. Отримавши вимогу про пояснення, дайте їх письмово і опишіть обставини, які вас виправдовують.
2. Збережіть копію пояснень з датою.
3. Перевірте наказ: чи в ньому одне стягнення і за одне конкретне порушення.
4. Ставте підпис лише після ознайомлення з наказом, за потреби допишіть «ознайомлений, не згоден».
5. Роботодавцю: без письмових пояснень і наказу під розписку стягнення вразливе. Текст статті є в офіційній редакції КЗпП.